Фінансова передишка: міжнародні партнери відклали боргові платежі

Україна домовилася з міжнародними кредиторами про відтермінування виплат за державним боргом до 2030 року, що дозволить значно знизити фінансовий тиск на бюджет та спрямувати ресурси на потреби оборони й відновлення, але чи вистачить цього ресурсу для повної стабілізації економіки у довгостроковій перспективі? Відтермінування виплат Україна та Група офіційних кредиторів з країн G7 та Паризького клубу підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо відтермінування виплат за державним та гарантованим державою боргом України. Таке рішення суттєво зменшить навантаження на бюджет у найближчі роки. “Йдеться про продовження домовленостей, досягнутих у 2022–2023 роках”, – повідомила пресслужба Міністерства фінансів. Згідно з умовами співпраці, документ офіційно “передбачає відтермінування платежів за державним та гарантованим державою боргом, що підлягали сплаті у період з лютого 2026 р.”. Це дозволить державі не відволікати ресурси на зовнішні виплати до початку наступного десятиліття.
Механізм повернення коштів після завершення пільгового періоду також був чітко регламентований. “Відтерміновані суми будуть виплачуватися рівними піврічними платежами протягом 2035–2039 років, із передбаченою капіталізацією відсотків”, – зазначили у профільному відомстві. Така структура виплат узгоджується з новою програмою співпраці з МВФ та враховує реальні економічні можливості країни у майбутньому.
Тепер бюджет отримав необхідний простір для маневру. “Це рішення є критично важливим для України, адже дозволяє суттєво знизити боргове навантаження на державний бюджет. Відтермінування платежів створює можливість спрямувати вивільнені фінансові ресурси на першочергові потреби держави, зокрема фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко. Він також додав, що завдяки підтримці країн G7 та Республіки Корея з’явилася можливість змінити вектор державних видатків. Фінансовий щит для країни Станом на квітень 2026 року фінансова карта України демонструє складну динаміку, де загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу становить приблизно 213,2 млрд дол. США. Ця сума, що вже перевищує 9,2 трлн грн, фактично наблизилася до критичної межі у 100% ВВП, що за світовими мірками вважається зоною високого ризику. Основна частина цього тягаря припадає на зовнішні запозичення, які складають понад 75% усієї заборгованості, причому левова частка коштів номінована в євро через активну підтримку з боку ЄС.
Рішення міжнародних кредиторів про відтермінування виплат до 2030 року радикально змінює структуру державних видатків у найближчій перспективі, фактично створюючи для країни фінансовий щит. Замість того, щоб вилучати з бюджету сотні мільярдів гривень на погашення старих позик у піковий період 2026 року, держава отримує можливість залишити ці ресурси всередині системи для фінансування армії та соціальних потреб. Борговий зашморг чи порятунок? Проте цей крок сприймається неоднозначно в аналітичних колах. Так, Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна”, звертає увагу на те, що просте відтермінування без глибокого списання лише накопичує проблеми на майбутнє.
Експерт наполягає на тому, що Україна мала вимагати значно радикальніших кроків у відносинах із Лондонським та Паризьким клубами кредиторів. На його думку, необхідно було списати 50% українського держборгу і досягти відстрочення зі сплати 50%, що залишилися, на термін 15-20 років.
Кущ вважає, що нинішні результати свідчать про те, що “Мінфін провів “мляву” реструктуризацію держборгу перед “приватниками”. Хоча офіційно заявлялося про списання 35% боргу, експерт стверджує, що реально цей показник складає лише 25%, а ситуація з ВВП-варантами лише додала невизначеності.
Особливе занепокоєння викликає меморандум про відтермінування виплат офіційним кредиторам до 2035 року. На думку експерта, держава знову втратила шанс на реальне зменшення боргового тягаря.
За його словами, списання нашого боргу у рамках Паризького клубу не буде. Більше того, стислі терміни повернення коштів після завершення пільгового періоду створюють надмірне навантаження на майбутні покоління. “Тобто борг перед Паризьким клубом у розмірі відстрочених сум Україна має погасити лише за п’ять років”, – акцентує увагу фахівець. На переконання аналітика, така політика не розв’язує фундаментальних фінансових проблем країни. Навпаки, відсутність повноцінного списання призведе до того, що державний борг продовжуватиме свій рух вище за позначку у 100% ВВП. Експерт попереджає про небезпечні наслідки для суверенітету. “Проблема держборгу не врегульована в національних інтересах, він продовжить рух вище за позначку в 100% ВВП. Борговий зашморг затягується”, – наголошує аналітик, критикуючи відсутність радикальних рішень у межах Паризького клубу. Попри ці застереження, офіційний Київ розглядає домовленість як необхідну паузу для виживання та відновлення. Важливо розуміти, що це відтермінування не є актом списання, а радше стратегічним перенесенням фінансового тиску. Протягом наступних років діятиме механізм капіталізації відсотків, коли суми, які не виплачуються зараз, будуть накопичуватися та додаватися до основного тіла боргу. У результаті, коли у 2035 р. розпочнеться період повернення коштів рівними платежами, Україна зіткнеться з необхідністю виплати значно більших сум. Цей крок виграв для країни критично важливий час, проте він перекладає основну фінансову відповідальність на майбутнє десятиліття та темпи економічного зростання післявоєнного періоду.
Вікторія Хаджирадєва