Домашні улюбленці заживуть: що змінить вступ України в ЄС для котів-собак

Від шкуродерні – до Конвенції ЄС Нагадаю відносно недалеку історію, яка нині викликає жах – невже таке могло бути у нас? Лише в 1996-1997 роках на околиці столиці, в Пирогові, внаслідок гучного міжнародного скандалу припинила своє існування так звана “живодерня”, яка офіційно називалася “Київська міська шкуродерня”.
Туди за радянських часів та у перші роки незалежності звозили відловлених у Києві безпритульних собак і котів, і жорстоко їх знищували, використовуючи їхні шкури для промислових потреб.
Чутки про звірства, що коїлись у Пирогові, ходили давно. В середині 1990-х журналістка, громадянка Норвегії українського походження Тамара Тарнавська провела розслідування, зафіксувавши усі жахи на приховану камеру і оприлюднивши відео на Заході. Європейці були шоковані, розгорівся масштабний міжнародний скандал, що змусило владу ліквідувати шкуродерню. А її територію було передано Міжнародному товариству захисту тварин “SOS”, який створив там притулок. Він функціонує як благодійна організація, де проживають сотні тварин, у тому числі й евакуйовані з зони бойових дій. Ця організація існує завдяки допомозі волонтерів, закордонних фондів та небайдужих громадян.
До сьогодення Україна пройшла вже досить довгий шлях щодо захисту тварин, що наближує нас до Європи. А резонансною подією можна назвати ухвалення в першому читанні 15 січня 2026 року законопроєкту № 11328 про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення їх у відповідність з вимогами Європейської конвенції про захист домашніх тварин.
Як пояснює “Юридичний радник”, Європейська конвенція про захист домашніх тварин була прийнята ще у 1987 році. Україна ратифікувала її 18 вересня 2013-го, а чинності для України Конвенція набула у 2014-му. Тож відповідні норми вже є частиною національного законодавства з 2014 року.
Загалом Конвенція охоплює питання щодо торгівлі домашніми тваринами; їх розведення та утримання для комерційних цілей; створення та функціонування притулків.
Зокрема, стаття 3 встановлює, що ніхто не повинен спричиняти домашній тварині болю, страждання чи пригнічення, а також, що ніхто не має права залишати домашню тварину, через що вона може стати безпритульною.
Також у статті 4 йдеться про обов’язок особи, яка утримує домашню тварину, дбати про її здоров’я та благополуччя, забезпечувати тварині місце для проживання, забезпечувати її водою та їжею, надавати можливості для фізичного навантаження. Ці положення знайшли відображення й у вже діючому законодавстві – Законі України “Про захист тварин від жорстокого поводження”, прийнятому ще у 2006 році, який доволі чітко встановлює правила утримання тварин, що виключають жорстокість, та особливості утримання домашніх тварин. “Таким чином те, що найжвавіше обговорюється в соціальних мережах – заборона утримання собак на ціпку без вигулу, фактично існує в національному законодавстві й, відповідно, проблема не у відсутності відповідної норми, а у відсутності забезпечення її виконання”,- підсумували у виданні. Паспорт, мікрочіп, заборона каліцтва Тим часом Європейський парламент пішов далі, схваливши перші в історії правила ЄС щодо розведення, догляду, ідентифікації, імпорту та торгівлі собаками та кішками. За ухвалення цих правил проголосувала більшість депутатів: 558 віддали свої голоси “за”, 35 були проти, а 52 утрималися.
Про це повідомляє Euro News.
Нові правила ЄС мають зменшити кількість зловживань, виключити негуманні методи ведення бізнесу та поліпшити захист здоров’я тварин. Європейські політики зазначають, що мета змін – навести лад на ринку, що швидко зростає, але й досі слабо регулюється.
Звісно, що кожна тварина повинна мати паспорт, у якому позначено прізвище її власника, усі щеплення та інші ветеринарні процедури, які вона пройшла. А одним із найважливіших елементів реформи є введення обов’язкового мікрочіпування собак та котів та їх реєстрація у сумісних національних базах даних. Це має підвищити можливість відстеження тварин та полегшити їх ідентифікацію.
Якщо зараз чіпування для наших тварин – необов’язкове, його здійснюють переважно у випадку, коли тварину перевозять за кордон, то з наближення до входження в ЄС чіпування стане обов’язковим для всіх, адже воно допомагає оперативно знаходити загублених тварин.
Водночас передбачається також перехідний період. У заводчиків, дилерів та притулків буде чотири роки на те, щоб пристосуватися до нових правил. Для приватних власників новий регламент утримання тварин почне діяти пізніше – через 10 років для собак та 15 років для кішок.
Крім того, нові правила забороняють дії, які вважаються шкідливими здоров’ю тварин. Зокрема, забороняється розведення близькоспоріднених особин, наприклад, батьків із потомством або схрещування братів та сестер.
Заборонятимуться також практики, що ведуть до закріплення генетичних ознак, які викликають проблеми зі здоров’ям у тварин. Під табу потрапило каліцтво собак та кішок для виставок, показів чи інших заходів – купірування вух, хвостів тощо.
Закон обмежує й використання небезпечних аксесуарів, таких як шиповані нашийники або нашийники-зашморги, прив’язування тварин, за винятком випадків, коли це виправдано медичною допомогою.
Важливо, що нові правила будуть розповсюджуватись і на імпорт тварин з-за меж Євросоюзу. Собаки та кішки, що ввозяться в комерційних цілях, повинні бути мікрочіповані та внесені до національної бази даних.
Для людей, які ввозять тварин у приватному порядку, запроваджується попередня реєстрація в системі – не менше ніж за п’ять робочих днів до прибуття, якщо тварина ще не знаходиться у базі даних ЄС.
Також буде посилено контроль над лазівками, які раніше дозволяли ввозити тварин як приватним власникам, а потім продавати їх.
За даними Єврокомісії, близько 44% мешканців ЄС мають домашніх тварин. З них 74% вважають, що їхній добробут має бути краще захищеним. При цьому ринок собак і кішок стрімко зростає і вже становить близько 1,3 млрд євро на рік. Приблизно 60% власників купують своїх вихованців через інтернет, що ще більше ускладнює контроль за їх походженням.
Галина Гірак